Нормативні акти з охорони праці та пожежної безпеки |  Документація з охорони праці |  Документація з пожежної безпеки

Виробнича документація |  Знаки безпеки |  Порушення охорони праці та пожежної безпеки

Цікаві рішення з охорони праці та пожежної безпеки |  Це необхідно знати |  Приклади заповнення документації

Послуги сайту |  Оплата і доставка |  Запитання-Відповідь

Запитання-Відповідь

 

Пільги та компенсації за несприятливі умови праці. Робочий час

 

Відповідно до Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, право на пільгову пенсію має машиніст змішувача асфальтобетону рухомого. На підприємстві використовуються 4 змішувальні установки: відповідно до паспорта 2 змішувача вважаються рухомими, інші 2 - стаціонарні. Умови роботи та шкідливі виробничі фактори для машиністів обох змішувачів ідентичні. Чи має право у такому випадку на пільгову пенсію за Списком № 2 машиніст змішувача асфальтобетону стаціонарного?

(О. Широка, м. Вінниця)

 

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2, затвердженими Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. При цьому право на відповідну пенсію визначається у строгій відповідності з професіями (посадами), передбаченими цими Списками.

Відповідно до розділу XXVII «Будівництво» Списку № 2 виробництв, робіт, професій і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, правом на пільгову пенсію користуються машиністи змішувачів асфальтобетону пересувних у разі зайнятості на відповідних роботах повний робочий день та підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Професійна назва роботи «машиніст змішувача асфальтобетону стаціонарного» вперше була внесена до Класифікатора професій ДК 003-95, затвердженого наказом Держстандарту України від 27.07.1995 р. № 257, Змінами № 6, затвердженими наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.04.2005 р. за № 101.

Вказана професія Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, не передбачена, тому відповідні робітники права на пільгову пенсію не мають.

Вирішення питання щодо пільгового пенсійного забезпечення робітників цієї професії можливо відповідно до підпункту 2 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 937.

 

Т. Хоромська, Головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України

 

Матеріал з журналу«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2012. – № 1. – с. 62.

 



З 01.09.1981 р. я працював на посаді слюсаря контрольно-вимірювальних приладів та автоматики у ВАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат» (Дніпропетровська область). Відповідно до наказу по підприємству зазначена посада була включена до Списку № 2, підтверджено право виходу на пільгову пенсію та додаткову відпустку Проте адміністрація ВАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат» відмовила мені у видачі довідки про підтвердження пільгового стажу.

Прошу роз'яснити, чи є правомірними дії адміністрації підприємства та чи маю я право виходу на пільгову пенсію відповідно до Списку № 2.

 

(М.Щербак, Дніпропетровська область)

 

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зниженням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, відомості про зайнятість повний робочий день на зазначеній роботі, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При видачі уточнюючої довідки саме підприємство визначає розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи, що зараховується до спеціального стажу.

Ви працювали на підприємстві «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат» з 01.09.1981 р. по 12.08.2002 р. у цеху мікробіологічного каротину за професією слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики.

Атестація робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах, проведена в 1995 р. (наказ від 06.03.95 р. № 41) та в 1999 р. (наказ від 02.03.99 р. № 36), підтверджує право виходу на пільгову пенсію за Списком № 2 для працівників цеху мікробіологічного каротину.

Але професія слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики не передбачена Списками № 1 і № 2, затвердженими постановами Кабінету Міністрів від 22.08.1956 р. № 1173, від 11.03.1994 р. № 162, від 16.01.2003 р. №36.

Доводимо, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 937 пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених Списком № 1 або Списком № 2.

Оскільки професія слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики не передбачена Списками № 1 і № 2, питання пільгового пенсійного забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 937 вирішується за рахунок коштів підприємства.

З огляду на викладене, з цього питання Ви можете звернутися до адміністрації ПАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат».

 

Н. Корнійчук, заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

 

Матеріал з журналу «Охорона праці».«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – № 9. – с. 63.



 

Просимо роз'яснити, чи мають працівники рентгенслужби лікарні право безоплатно отримувати молоко або інші рівноцінні харчові продукти, і якщо так, то як підтвердити їхнє право на отримання зазначених продуктів? За результатами атестації робочих місць за умовами праці цим працівникам підтверджено право на пільгову пенсію за віком. Це зазначено у висновку експерта з умов праці, а інші пільги і компенсації не визначено.

Чи мають працівники рентгенслужби лікарні право отримувати соки, якщо так, то на яких підставах, умовах і як це підтвердити?

Чи обов'язково зазначати у висновку експерта з умов праці про право працівників на безоплатне отримання соків, молока або інших рівноцінних харчових продуктів, чи достатньо лише наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві для цих працівників?

 

(Л. Пінаєва, інженер з охорони праці Каховської центральної районної лікарні)

 

Згідно зі ст. 166 Кодексу законів про працю України та ст. 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мають право на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів.

Рішення щодо безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам приймається згідно з Порядком безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженим постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13, на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (затверджений наказом МОЗ СРСР від 04.11.87 р. № 4430-87). При цьому право працівників на отримання молока встановлюється за результатами атестації робочих місць за умовами праці у разі перевищення гранично допустимих рівнів або концентрацій цих речовин на відповідних робочих місцях.

Зазначеним вище Переліком видача 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів, фруктових соків, напоїв додатково до молока передбачена лише робітникам, що контактують з неорганічними сполуками свинцю.

Оскільки працівники рентгенслужби лікарні під час виконання своїх посадових обов'язків не мають контакту з неорганічними сполуками свинцю, а також не застосовують хімічні речовини, передбачені вказаним Переліком, права на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, у тому числі і фруктових соків, вони не мають.

У даному випадку право на безоплатне отримання молока (інших рівноцінних харчових продуктів) може бути встановлено лише рентгенлаборанту у дні фактичної зайнятості на роботах з проявниками на основі гідрохінона і за умови підтвердження перевищення ГДР цієї речовини за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

 

Т. Хоромська, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України

 

Матеріал з журналу «Охорона праці».«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – № 8. – с. 62


 

Яку гранично допустиму масу вантажу допускається піднімати та переміщувати чоловікам постійно протягом робочої зміни та чергуючи з іншою роботою? Згідно з НПАОП 63.11-7.02-87 ОСТ 113 18-014-87 ССБХ «Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности» ця норма становить відповідно 50 та 80 кг, а згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 27.12.2001 р. № 528, норма для чоловіків становить відповідно до 15 та до 30 кг. Лікувально-профілактичні заклади при розрахунку важкості праці та встановленні профзахворювань використовують норми Гігієнічної класифікації праці.

 

(Л.Зінченко, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ «Азот», м.Черкаси)

 

При визначенні допустимої маси вантажу, що піднімається і переміщується робітниками, слід використовувати Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я від 27.12.2001 р. № 528. Норма для чоловіків становить 30 кг, при цьому мається на увазі, що вантажі такої маси переносяться постійно (не менше ніж 2 рази на годину). Якщо маса вантажу, що піднімається і переміщується постійно, становить більше 30 кг і до 35 кг, то таку працю слід оцінювати як важку З класу 1 ступеня, якщо ж маса перевищує 35 кг, то працю слід оцінювати як важку 3 класу 2 ступеня згідно з Гігієнічною класифікацією праці. При цьому надаються пільги і компенсації, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 та наказом МОЗ України і Міністерства праці та соціальної політики від 31.12.97 р. № 383/55. Маса вантажу понад 50 кг є небезпечною у зв'язку з можливим пошкодженням кістково-м'язової системи.

 

В. Чернюк, заступник директора Інституту медицини праці з наукової роботи, професор

 

Матеріал з журналу «Охорона праці».«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – № 8. – с. 61


 

В управлінні ведеться облік часу, відпрацьованого працівниками в шкідливих умовах, з особливим характером праці шляхом ведення табеля за встановленою формою та журналів обліку робочого часу працівників у шкідливих умовах праці і з особливим характером праці, в яких зазначається дата і місце проведення робіт, характер виконуваних робіт, час фактичної зайнятості працівника в цих умовах.

Облік часу для надання додаткових відпусток проводиться також шляхом занесення відпрацьованого часу, у разі якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, в журнал обліку з наступною передачею відомостей до відділу кадрів, де й проводиться розрахунок додаткової відпустки пропорційно відпрацьованому часу.

При перевірці правовий інспектор праці вказав на неправильний підхід до процедури надання додаткових відпусток та вимог надання відпусток без розрахунків, а тільки тієї тривалості, що встановлені в додатку до колективного договору.

Який час потрібно зараховувати при наданні додаткових відпусток за шкідливі та особливі умови праці та як правильно провести розрахунок днів таких відпусток при наданні її працівнику?

Що включає в себе поняття «фактично відпрацьований час у шкідливих умовах», чи в обов'язковому порядку його тривалість збігається з місячною нормою часу?

(Є. Барладян, начальник Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, Сумська область)

 

У Списках виробництв, цехів, професій і посад працівників, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679 із змінами), зазначена максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки, яку може отримати працівник конкретної професії (посади), виду роботи, виробництва за повний робочий рік.

Ст. 7 Закону України «Про відпустки» встановлено, що конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Конкретна тривалість відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими та важкими умовами праці і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Із норм цієї статті витікають і вимоги порядків застосування зазначених вище Списків, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 57/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін'юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), а саме:

додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу, оскільки Законом встановлено, що зараховується саме час фактичної роботи в умовах, передбачених Списками;

у розрахунок часу, що дає право працівнику на такі відпустки, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий в умовах, передбачених Списками, не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

До фактично відпрацьованого часу в умовах, передбачених Списками, належить час безпосереднього виконання робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків згідно з укладеним трудовим договором, в умовах, коли на працівника діють шкідливі виробничі фактори.

Отже, для розрахунку конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки слід вести облік робочих днів, у які працівник був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня. Якщо працівник був на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на навчанні тощо, або певну кількість робочих днів був зайнятий в умовах, передбачених Списком, менше половини тривалості робочого дня, ці дні не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку.

Оскільки щорічна додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу, тому тривалість щорічної додаткової відпустки буде залежати від кількості фактично відпрацьованих працівником днів, у які він був зайнятий в умовах, передбачених Списком, не менше половини тривалості робочого дня.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці Міністерства соціальної політики

Матеріал з журналу «Охорона праці».«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – №  5. – с. 62-63.



 

Згідно з Порядком безоплатної видачі молока чи інших рівноцінних продуктів працівникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженим постановою Держкомітету СРСР по праці і соціальним питанням, Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731-13, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2009 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», право працівника на безоплатне одержання молока визначається не тільки на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими рекомендовано у профілактичних цілях споживання молока, але й за результатами атестації робочих місць, у результаті якої виявлені шкідливі фактори, що перевищують гігієнічні нормативи, за яких працівник має право на безоплатне одержання молока.

З іншого боку, згідно з листом заступника Головного державного санітарного лікаря України М. Ситенка «Про порядок видачі молока» № 05.01.03-168 від 02.02.2006 р., працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, мають право на безоплатне одержання молока незалежно від концентрації шкідливих речовин на робочому місці.

Прошу роз'яснити, якими ж документами треба керуватися під час визначення працівників, які мають право на безоплатне одержання молока?

(Є. Прокошкіна, інженер з охорони праці Ленінської ЦРЛ, АР Крим)

 

Відповідно до ст. 166 КЗпП України та ст. 7 Закону «Про охорону праці», молоко або інші рівноцінні харчові продукти у порядку, визначеному законодавством, видаються безоплатно за встановленими нормами працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, як це й передбачено постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13, яка у порядку, встановленому постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ, діє на території України в частині, що не суперечить Конституції і законам України.

Оскільки з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» законодавством України врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці, право працівників на безоплатне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів визначається не тільки на основі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.11.87 р. № 4430-87, а й за результатами атестації робочих місць за умовами праці відповідно до п. 2 цієї постанови та з додержанням інших вимог та умов, установлених зазначеною вище постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.

Це означає, що для одержання зазначеного права за результатами атестації умови праці працівника на відповідному робочому місці мають бути віднесені до класу шкідливих згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86 р.

Цією класифікацією визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Умови і характер праці, при яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими. Пільги і компенсації, передбачені законодавством за роботу із шкідливими умовами праці, не надаються працівникам, умови праці яких віднесені до допустимих.

Згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13, молоко видається по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених зазначеним вище Переліком. Відповідно до п. З цієї постанови, у разі забезпечення нормальних умов праці, адміністрація та профспілковий комітет за погодженням з радою трудового колективу підприємства (об'єднання) приймають рішення щодо припинення видачі молока.

Якщо ж концентрація хімічних речовин на робочому місці не перевищує гранично допустимих концентрацій (умови праці допустимі), безоплатна видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів можлива в профілактичних цілях й незалежно від концентрації в повітрі робочої зони і тривалості дії хімічних речовин у порядку, встановленому колективним договором, за рахунок власних коштів підприємства (ст. 7 Закону «Про охорону праці»).

Якщо на робочих місцях працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено перевищення шкідливих виробничих факторів (у даному випадку - перевищення ГДР хімічних речовин) молоко або інші рівноцінні продукти мають видаватись відповідним працівникам безоплатно.

Звертаю увагу на те, що слід розрізняти поняття «рекомендується вживати молоко» всім працівникам, які застосовують або виробляють хімічні речовини, зазначені у Переліку, і поняття «безоплатно надається» за роботу із шкідливими умовами праці.

Отже, лист заступника Головного державного санітарного лікаря України М. Ситенка від 02.02.2006 р. № 05.01.03-168 не суперечить чинному законодавству, оскільки у ньому йдеться лише про те, що молоко дійсно рекомендується вживати в профілактичних цілях під час використання або виробництва хімічних речовин, перелічених у зазначеному вище Переліку.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці Міністерства соціальної політики

Матеріал з журналу «Охорона праці».«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – №  5. – с. 60-61.



 

Чи є озокерит та мулова сульфідна грязь хімічними речовинами, під час роботи з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів?

(В. Анікушин, головний лікар Сімферопольської стоматологічної поліклініки, АР Крим)

 

Озокерит як суміш високомолекулярних метанових вуглеводнів підпадає під формулювання п. 1 «Аліфатичні та аліциклічні вуглеводні (насичені і ненасичені)» Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.11.87 р. № 4430-87.

За результатами повного фізико-хімічного аналізу лікувальної мулової сульфідної грязі № 2014, виконаного Центральною випробувальною лабораторією ДП «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція», підстав для віднесення грязі до речовин, під час роботи з якими з профілактичною метою рекомендовано вживання молока або інших рівноцінних продуктів, немає.

 

М. Ситенко, заступник Головного державного санітарного лікаря України

 

Матеріал з журналу «Охорона праці».«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – №  5. – с. 63.



 

Чи мають право на одержання безплатного молока працівники, зайняті на роботах з хімічними речовинами, концентрації яких на робочому місці не перевищують гігієнічні нормативи, або ж молоко повинно видаватися тільки тим працівникам, де мас місце перевищення на їхніх робочих місцях гранично допустимих концентрацій хімічних речовин?

Чи повинна робота з хімічними речовинами підтверджуватися якимись дослідженнями, протоколами і чи обов'язково підтверджувати право на видачу молока Картами умов праці за результатами атестації робочих місць?

(І. Комар, м. Жовті Води, Дніпропетровська область)

 

Відповідно до ст. 166 КЗпП України та ст. 7 Закону «Про охорону праці», молоко або інші рівноцінні харчові продукти видаються безоплатно за встановленими нормами працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, як це й передбачено постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 р. № 731/П-13, яка у порядку, встановленому постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ, діє на території України в частині, що не суперечить Конституції і законам України.

Оскільки з прийняттям постанови Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» законодавством України врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці, право працівників на безоплатне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів визначається не тільки на основі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.11.1987 р. № 4430-87, а й за результатами атестації робочих місць за умовами праці відповідно до п. 2 цієї постанови та з додержанням інших вимог та умов, установлених зазначеною вище постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.

Це означає, що для отримання зазначеного права за результатами атестації умови праці працівника на відповідному робочому місці мають бути віднесені до класу шкідливих згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.1986 р.

Цією класифікацією визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Умови і характер праці, за яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими.

Згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 р. № 731/П-13, молоко видається по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених зазначеним вище Переліком.

У разі забезпечення нормальних умов праці на робочому місці працівник позбавляється цього права відповідно до п. З зазначеної постанови.

Водночас відповідно до частини третьої ст. 7 Закону «Про охорону праці» безоплатна видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів у профілактичних цілях можлива й незалежно від концентрації в повітрі робочої зони і тривалості дії хімічних речовин у порядку, встановленому колективним договором, за рахунок власних коштів підприємства.

Отже, якщо на робочих місцях працівників, у тому числі і тих, про яких йдеться у зверненні, за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено перевищення шкідливих виробничих факторів (у даному випадку - перевищення ГДР хімічних речовин), що відображено у Карті умов праці, молоко або інші рівноцінні продукти мають видаватись відповідним працівникам безплатно незалежно від тривалості дії фактора.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». «На допомогу спеціалісту з охорони праці».– 2011. – №  4. – с. 61



 

Складається враження, що істотні зміни в структурі економіки та зайнятості населення, що сталися протягом двох останніх десятиріч, коли з'явилося чимало нових приладів та технологій (не завжди цілком безпечних), зовсім не позначилося на розширенні відповідних Списків № 1 і № 2. Між тим у переліку шкідливих професій до цих пір значаться такі, які давно зникли з виробництв. Якщо у редакції є змога одержати відповідну інформацію або коментар з цього приводу, буду дуже вдячний за роз'яснення.

Який державний орган має право вносити необхідні зміни до переліку видів робіт і професій, що пов'язані з ризиком для здоров'я працюючих в частині одержання професійних захворювань?

(М. Шевченко, працівник служби охорони праці, м. Суми)

 

Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкід­ливими і особливо важкими, із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36, і за результатами атестації робочих місць.

Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії чи посади в зазначених Списках, а обов'язкове підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, Порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р. № 442, та виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня.

Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Списків № 1 і № 2, згідно з вимогами наказу Мінпраці України «Про організацію розгляду клопотань підприємств і організацій щодо внесення змін і доповнень до Списків № і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» від 19.08.1994 р. № 48, готуються та подаються до Кабінету Міністрів після попереднього розгляду Міністерством праці та соціальної політики, обгрунтованих клопотань заінтересованих міністерств або інших центральних органів виконавчої влади.

Зазначені клопотання готуються цими органами на підставі відповідних матеріалів за результатами атестації робочих місць за умовами праці, висновків місцевих органів Державної експертизи умов праці, узагальнених даних по Україні щодо професійної захворюваності та тимчасової непрацездатності відповідної категорії працівників, обгрунтування Інституту медицини праці АМН України щодо неможливості усунення шкідливих виробничих факторів на робочих місцях зазначених працівників.

Що стосується доповнень до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08.11.2000 р. № 1662, то оскільки основним розробником цього нормативного документа є Міністерство охорони здоров'я, тому стосовно можливості внесення змін до нього слід звертатись до цього міністерства.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці».«На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – №  4. – с. 61-62



 

З початку 2010 р. у нас використовується нова форма обліку робочого часу співробітників санаторію: Табель обліку використання робочого часу, Типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489.

Але в цьому (новому) документі відсутня графа «Робота у шкідливих умовах праці». Тому доводиться самим «творити» форми обліку робочого часу для працівників, зайнятих у шкідливих умовах праці. Облік такий необхідний, оскільки з цим пов'язані пільги та компенсації за роботу в незадовільних умовах праці.

Було б непогано, якби спеціалісти Держкомстату, які розробили нову форму обліку робочого часу, роз'яснили, чи не передбачається у цьому напрямі якихось змін у обліку робочого часу для вищевказаних категорій працівників.

(В. Слєпкан, начальник служби охорони праці Євпаторійського центрального дитячого клінічного санаторію Міністерства оборони, АР Крим)

 

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну статистику» органи державної статистики зобов'язані затверджувати типові форми первинної облікової документації, статистичну методологію та звітно-статистичну документацію, необхідні для проведення державних статистичних спостережень.

Так, наказом Держкомстату 489 від 05.12.2008 р. затверджені Типові форми первинної облікової документації (включаючи типову форму № П-5), розроблені з метою систематизації та визначення стандартного уніфікованого переліку показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці, а також удосконалення їх з точки зору дизайну, полегшення заповнення та ведення респондентами, зокрема в електронному вигляді.

У разі необхідності респонденти можуть вести облік й інших показників у формі, наприклад, тих, які були визначені раніше затвердженими наказами Мінстату, або показників, включення яких випливає з виробничої необхідності підприємства (організації). При цьому можуть бути використані як формати, в яких представлені затверджені форми, так і інші згідно із загальноприйнятими правилами ведення діловодства.

 

І. Сеник, директор департаменту статистики праці Держкомстату України

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». «На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – №  4. – с. 59



 

У журналі «Охорона праці» № 1 за 2011 р. у рубриці «Запитували? Відповідаємо!» головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України О. Чернетенко надала роз'яснення, як за результатами атестації робочих місць за умовами праці при наявності конкретних шкідливих і небезпечних факторів ІІІ класу умов і характеру праці підтверджується право працівника на пенсію за віком на пільгових умовах. Було б непогано, якби за аналогічними показниками відхилення від норм факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на конкретному прикладі роз'яснити порядок встановлення тривалості додаткової відпустки працівникам за роботу в несприятливих умовах праці.

 

(Із листів і телефонних запитів до редакції)

 

Віднесення робіт до категорії із шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р. №442.

Відповідно до зазначеного вище Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Атестації підлягають усі робочі місця, на яких технологічний процес, облад­нання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Надання пільг і компенсацій за роботу із шкідливими і важкими умовами праці здійснюється за результатами атестації робочих місць за умовами праці тільки за неможливості ліквідації шкідливих виробничих факторів організаційно-технічними захо­дами.

Згідно зі ст. 7 Закону «Про відпустки» працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, надається щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17.11.1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679).

Відповідно до пп. 9 і 10 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.1998 р. № 16 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 30.01.1998 р. за № 57/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін'юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.

У розрахунок часу, що дає право працівникові на відповідну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і базується на результатах Гігієнічної оцінки умов праці за показниками і критеріями, що за­тверджені наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики від 31.12.1997 р. № 383/55 «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів».

Фактична тривалість щорічної додаткової відпустки визначається як сума календарних днів, що надаються за роботу у шкідливих умовах праці за окремими шкідливими виробничими факторами, залежно від їх гігієнічної значимості, але не повинна перевищувати максимальну тривалість, яка встановлена для кожного ступеня шкідливості.

Наприклад, працівникові за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено перевищення таких шкідливих виробничих факторів:

пил, переважно фіброгенної дії — 1 -й ступінь;

мікроклімат у приміщенні — 1-й ступінь;

напруженість праці — 2-й ступінь.

Отже, тривалість щорічної додаткової відпустки за Показниками і критеріями, зазначеними вище, буде становити 5 календарних днів (за перевищення пилу 1-го ступеня встановлено 2 календарних дні, за мікроклімат 2-го ступеня — 2 календарних дні і за напруженість праці 1-го ступеня — 1 календарний день).

У випадках, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць за умовами праці перевищує максимальну тривалість, вказану у Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці за рахунок власних коштів підприємства.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». «На допомогу спеціалісту з охорони праці». – 2011. – № 3. – с. 56

 



 

За якими показниками під час проведення атестації робочих місць за умовами праці підтверджується право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 і якими нормативними документами регулюються ці питання?

(В. Худолій, інженер з охорони праці, Кіровоградська область)

 

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці від 01.09.92 р. №41.

Атестація робочих місць за умовами праці — комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованих органами Держспоживстандарту і Міністерства охорони здоров'я за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного та індивідуального захисту.

За результатами атестації (на підставі протоколів замірів і фотографії робочого дня) складається Карта умов праці (далі — Карта), форма якої наведена у додатку 2 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Міністерством праці (постанова від 01.09.92 р. № 41) і Міністерством охорони здоров'я.

У ході вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу треба визначити:

характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (заноситься у гр. 2 Карти);

нормативне значення (ГДК — гранично допустимої концентрації, ГДР — гранично допустимого рівня) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (заноситься у гр. 4 Карти);

фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (заноситься у гр. 5 Карти);

тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора (заноситься у гр. 9 Карти).

Оцінка умов праці, якщо є два або більше шкідливих і небезпечних виробничих фактори, здійснюється за найвищим класом або ступенем. Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативним (регламентованим). При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем.

Ступінь шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (заносяться у гр. 6,7,8 Карти) тільки III класу визначається за критеріями, встановленими Гігієнічною класифікацією праці.

Показники факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення наведені у додатку 4 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується за умови наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних факторів III класу умов і характеру праці.

За Списком № 1:

1) не менше двох факторів 3-го ступеня відхилення від норм; або

2) одного фактора 3-го ступеня і трьох факторів 1-го чи 2-го ступеня відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів 2-го ступеня відхилення від норм; або

4) наявності в повітрі робочої зони хімічних речовин гостроспрямованої дії 1-го чи 2-го класу небезпеки.

За Списком № 2:

1) одного фактора 3-го ступеня відхилення від норм; або

2) трьох факторів 1-го, 2-го ступеня відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів 1-го ступеня відхилення від норм.

Розглянемо це положення на конкретному прикладі: працівнику за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено перевищення таких шкідливих виробничих факторів;

пил, переважно фіброгенної дії — 1-й ступінь;

мікроклімат у приміщенні — 2-й ступінь;

напруженість праці — 1 -й ступінь.

Отже, враховуючи Показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки у даному випадку є наявність трьох факторів 1, 2-го ступеня відхилення від норм, працівнику буде підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2011. – № 1. – с. 58



 

 

Просимо роз'яснити порядок видачі спецхарчування працівникам рентгенодіагностичної служби.

 (Л. Пінаєва, інженер з охорони праці Каховської центральної районної лікарні, Херсонська область

 

Питання видачі працівникам лікувально-профілактичного харчування регулюються трьома нормативними актами, затвердженими постановою Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 7 січня 1977 р. № 4/П-1, які є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. Це:

Перелік виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці;

Раціони лікувально-профілактичного харчування і норми безкоштовної видачі вітамінних препаратів;

Правила безкоштовної видачі лікувально-профілактичного харчування.

Право на отримання лікувально-профілактичного харчування мають тільки ті працівники, професії і посади яких передбачені у відповідних розділах зазначеного вище Переліку. Зокрема, розділом V «Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань» передбачені працівники, безпосередньо зайняті на роботах з відкритими джерелами випромінювань.

Працівникам, які отримують безкоштовне лікувально-профілактичне харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, молоко не видається. Рішення щодо безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам визначається на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів (затверджений МОЗ СРСР 04.11.87 р. № 4430-87) згідно з Порядком безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, затвердженим постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13.

Порядком передбачено, що молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених зазначеним вище Переліком.

Отже, безоплатно отримувати молоко або інші рівноцінні харчові продукти можуть рентгенолаборанти у дні фактичної зайнятості на роботах з проявниками на основі хімічних речовин, зазначених у Переліку, і за умови підтвердження за результатами атестації робочих місць за умовами праці перевищення гранично допустимого рівня цих речовин.

Оскільки з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» законодавством України врегульовані відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці, право працівників на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів визначається не тільки на основі зазначеного вище Переліку хімічних речовин, а й за результатами атестації робочих місць за умовами праці відповідно до п. 2 цієї постанови та з додержанням інших вимог та умов, встановлених постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.

Це означає, що для отримання зазначеного права за результатами атестації умови праці працівника на відповідному робочому місці мають бути віднесені до класу шкідливих згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86 р.

Цією Класифікацією визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Умови і характер праці, за яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими. У разі забезпечення нормальних умов праці на робочому місці працівник позбавляється цього права відповідно до п. 3 зазначеної постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.

Водночас потрібно звернути увагу на примітку до Переліку, в якій зазначено, що молоко або інші рівноцінні харчові продукти видаються також працівникам, зайнятим на роботах із застосуванням радіоактивних речовин у відкритому вигляді (роботи 1 -го та 2-го класів).

Таким чином, працівники, зайняті на роботах з рентгенодіагностики на установках з закритими джерелами радіоактивних речовин, права на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, а також лікувально-профілактичного харчування не мають.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – №  12. – с. 54



 

В разъяснении Государственной экспертизы условий труда от 21.05.2001 г. № 1210-517 к постановлению Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16.12.87 г. № 731/П-13 «О порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов работникам, занятым на работах с вредными условиями труда» сказано, что право на бесплатную выдачу молока или других равноценных пищевых продуктов работники имеют при превышении на их рабочих местах предельно допустимых концентраций (ПДК) химических веществ согласно Перечню этих веществ, указанных в приложении к вышеуказанному постановлению. Если концентрация не превышает ПДК, то выдача молока возможна в порядке, предусмотренном коллективным договором, но только за счет прибыли предприятия. Какими нормативными документами эти положения подтверждаются?

(А. Губская, начальник отдела охраны труда ОАО «Электробытприбор», Мариуполь)

 

Порядок бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов работникам, занятым на работах с вредными условиями труда, утвержден постановлением Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16.12.87 г. № 731/П-13. Решение о бесплатной выдаче молока или других равноценных пищевых продуктов работникам, при условии отнесения их рабочих мест к категории с вредными условиями труда, принимается работодателем на основании Перечня химических веществ, во время работы с которыми в профилактических целях рекомендуется употребление молока или других равноценных пищевых продуктов, утвержденного приказом Минздрава СССР от 04.11.87 г. № 4430-87.

В соответствии с Гигиенической классификацией труда, утвержденной приказом Минздрава Украины от 27.12.2001 г. № 528, вредные условия труда характеризуются наличием вредных производственных факторов, превышающих гигиенические нормативы (ПДУ, ПДК).

Отнесение работ к категории с вредными и тяжелыми условиями труда и определение права на льготы и компенсации работникам за работу в этих условиях зависит от результатов аттестации соответствующих рабочих мест по условиям труда согласно Порядку проведения аттестации.., утвержденному постановлением Кабинета Министров от 01.08.92 г. №442.

Следовательно, право на бесплатную выдачу молока или других равноценных пищевых продуктов имеют работники, если концентрация химических веществ на соответствующих рабочих местах превышает ПДК, что должно быть подтверждено результатами аттестации их рабочих мест.

Согласно части третьей ст. 7 Закона «Об охране труда» работодатель может за свои средства дополнительно устанавливать по коллективному договору (соглашению, трудовому договору) работнику льготы и компенсации за работу во вредных и тяжелых условиях труда, не предусмотренные законодательством, в частности, бесплатную выдачу молока или других равноценных пищевых продуктов в случаях, когда концентрация химических веществ на рабочем месте не превышает ПДК.

 

О. ЧЕРНЕТЕНКО, заместитель Главного государственного эксперта по условиям труда Украины Министерство труда и социальной политики

 

Материал из журнала «Охрана труда». – 2004. – № 7. – с. 54



 

 

Я працюю штатним медичним працівником ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів». Загальний медичний стаж у мене — 27 років (14 років — у закладах охорони здоров'я, решта — на підприємстві).

Чи маю я право на пенсію за вислугу років?

 

(Л. Петрук, медичний працівник, м. Тальне, Черкаська область)

 

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 04.11.93 р. № 909.

Наказом Міністерства охорони здоров'я від 28.10.2002 р. № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції від 12.11.2002 р. за № 892/7180, затверджено Перелік закладів охорони здоров'я, згідно з п. 1.2 якого до амбулаторно-поліклінічних закладів віднесено пункти охорони здоров'я (здоровпункти). Такі пункти створювалися на підприємствах для організації медичної допомоги працівникам цих підприємств, але входили до складу поліклінік.

З 1992 р. ці підрозділи були передані на баланс підприємств із збереженням їх функцій і посад медичних працівників, що підтверджується ліцензіями на право займатися медичною діяльністю.

Державна акредитація закладу охорони здоров'я — це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в нього умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідальності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності. Акредитації підлягають усі заклади охорони здоров'я незалежно від форм власності.

Таким чином, пункти охорони здоров'я (здоровпункти), які функціонують на підприємствах та пройшли державну акредитацію як заклади охорони здоров'я, належать до закладів охорони здоров'я, робота в яких на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) дає право на пенсію за вислугу років.

 

С. Голобородько, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – № 11. – с. 59



 

 

 

Під час проведення атестації робочих місць за умовами праці були виявлені шкідливі хімічні речовини, що дає право на безплатне забезпечення працівників молоком.

Через деякий час після атестації шкідливий фактор було усунено чи зменшено до значення нижче ГДР (ГДК). Прошу роз'яснити, що треба для скасування безоплатної видачі молока працівникам: проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці чи досить проведення певних замірів спеціалізованою організацією з підтвердженням відсутності шкідливих хімічних речовин, наявність яких давало право на безоплатне забезпечення молоком?

(І. Загній, директор СПГЗФ «Самсонівська» ВАТ «Краснодонвугілля», Луганська область)

 

Рішення щодо безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам визначається на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими з профілактичною метою рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (затверджений МОЗ СРСР 04.11.87 р. № 4430-87) згідно з Порядком безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженим постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. №731/11-13.

Згідно з зазначеним вище Порядком молоко видається у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених зазначеним вище Переліком.

У разі забезпечення нормальних умов праці на робочому місці працівник позбавляється цього права відповідно до п. З зазначеної постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.

У разі зменшення ГДК шкідливих факторів хімічних речовин або їх ліквідації необхідно провести позачергову атестацію робочих місць, як це передбачено п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442. При цьому заміри мають бути проведені лише за відповідними факторами хімічних речовин.

Наказ про результати цієї атестації і буде підставою для відміни безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів.

Водночас звертаємо увагу на те, що у даному випадку може змінитися і тривалість щорічної додаткової відпустки відповідних працівників, якщо вони мають на неї право.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – № 11. – с. 59




 

Согласно с Порядком бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов работникам, занятым на работах с вредными условиями труда, утвержденным постановлением Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16.12.87 г. № 731/П-13 и Перечнем химических веществ, во время работы с которыми в профилактических целях рекомендуется употребление молока или других равноценных пищевых продуктов, утвержденного приказом Минздрава СССР от 04.11.87 г. № 4430-87, работающим во вредных условиях труда необходимо выдавать 0,5 л молока или другие равноценные пищевые продукты.

Какими равноценными пищевыми продуктами, и в каком количестве, можно заменить 0,5 л молока?

 

Из письма к сайту «Промбезпека»

 

Перечень равноценных пищевых продуктов, которыми возможна замена 0,5 л молока, изложен в письме Минздрава СССР от 25.06.1991 № 143-11/10-17.

Из письма следует, что считается возможным замена 0,5 л молока следующими продуктами животного происхождения:

1.       Кисломолочные продукты (кефир, простокваша и др.) – 500 г.

2.       Творог – 100 г.

3.       Сыр 24 % жирности – 60 г.

4.       Молоко сухое цельное – 55 г.

5.       Молоко сгущенное стерилизованное без сахара – 200 г.

6.       Мясо говядина II категории (сырое) – 70 г.

7.       Рыба нежирных сортов (сырая) – 90 г.

8.       Яйцо куриное – 2 шт.


 

 

Пунктом 19 розділу XIX «Охорона здоров'я» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і з особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачено, що таке право мають лікарі-рентгенологи і рентгенолаборанти у флюорографічних кабінетах. Відповідно до пп. 24ж—24ч Списку № 2 таке право надано також молодшим медичним сестрам по догляду за хворими, які зайняті в рентгенівських відділеннях (кабінетах). Таким чином, зазначені нормативно-правові документи підтверджують, що всі працівники рентгенологічної служби працюють у шкідливих умовах праці, тож згідно зі ст. 7 Закону «Про охорону праці» повинні безоплатно забезпечуватися молоком. Але якраз положення цієї статті закону щодо видавання молока і не виконують адміністрації лікувальних закладів. Чи правильно це?

 

(Працівники рентгенологічної служби Центральної районної лікарні, Донецька область)

 

Право на пільги і компенсації, а саме: пенсію за віком на пільгових умовах, щорічну додаткову відпустку, скорочену тривалість робочого тижня, доплати, а також право на безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів мають працівники, зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 166 КЗпП України, ст. 7 Закону України «Про охорону праці»).

Підставою для визначення права на ту чи іншу пільгу або компенсацію є наявність професії, посади, роботи у відповідному нормативному документі - Списку, Переліку тощо.

Рішення щодо безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам приймають на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (затверджений МОЗ СРСР 04.11.87 р. № 4430-87) згідно з «Порядком безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці», затвердженим постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13. Згідно із зазначеним вище Порядком молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин.

Оскільки з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» законодавством України врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці, то право працівників на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів визначається не тільки на основі зазначеного вище Переліку хімічних речовин, а й за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Це означає, що для отримання зазначеного права за результатами атестації умови праці працівника на відповідному робочому місці мають бути зараховані до класу шкідливих згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86 р.

Цією Класифікацією визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Умови і характер праці, за яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими. У разі забезпечення нормальних умов праці на робочому місці працівник не має такого права відповідно до п. З зазначеної вище постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.

Отже, безоплатно отримувати молоко або інші рівноцінні харчові продукти можуть лише рентгенолаборанти у дні фактичної зайнятості на роботах з проявниками на основі гідрохінона і за умови підтвердження за результатами атестації робочих місць за умовами праці перевищення гранично допустимого рівня цієї речовини.

Інші працівники рентгенкабінету права на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів не мають, оскільки вони не працюють безпосередньо з хімічними речовинами, а засоби їхнього індивідуального захисту (рукавички, фартух і спідниця з просвинцьованої гуми) не можуть бути джерелом шкідливого фактора.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці  України Міністерства праці та соціальної політики

 

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – № 10. – с. 57


 

 

 

У вересні 1986 р. я був направлений в Іванківську районну санепідстанцію Київської області для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де з 01.09.86 р. по 21.09.86 р. проводив дезактивацію техніки та санітарне оброблення ліквідаторів на пунктах санітарного оброблення (ПСО) сіл Старі Соколи і Дитятки, проводив роботи по відбору, доставленню проб для радіометричних досліджень і дозиметричний контроль у селах Іванківського району Приборськ, Оране, Горностайполь, Зорін, Карпилівка, Піски та ін.

У 2008 р. подав документи для оформлення пенсії за віком (55 років) як ліквідатор аварії II категорії до Пенсійного фонду за місцем проживання. Проте після тривалих перевірок наданих документів отримав відмову у призначенні пенсії з причини відсутності в них посвідчення про відрядження та нарядів на виконані роботи. На запити про надання таких документів отримав відповідь, що ці документи короткострокового зберігання, тому до цього часу не збереглись.

Чи правомірною була відмова Пенсійного фонду в призначенні пенсії через відсутність таких документів?

 

(В. Стеннік, завідувач відділення гігієни праці Кіровоградської міської санепідстанції)

 

Статтею 55 Закону Україну «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) передбачено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня по 31 грудня 1986 р. у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 р. - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 р. - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарного оброблення населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 р., мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Відповідно до ст. 15 Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122.

Оскільки за наданими Вами документами неможливо визначити населений пункт, де у вересні 1986 р проводили роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і, відповідно, Ваше право на призначення даного виду пенсії, то спеціалісти управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі змушені були здійснити перевірку наявних у Кіровоградській міській санітарно-епідеміологічній станції документів, що підтвердили б Вашу роботу в зоні відчуження. Для перевірки було надано наказ від 02.09.86 р. № 112 та відомості з нарахування заробітної плати за 1986 р. У відомостях з нарахування заробітної плати відображено доплату за роботу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у сумі 242,52 крб., а ось первинних документів, на підставі яких було проведено зазначену вище доплату, немає.

У зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.91 р. № 106 смт. Іванків віднесено до зони добровільного гарантованого від-селення, оплата праці в якому згідно з рішенням урядової комісії від 30.10.86 р. № 278-с проводилась за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), визначити за наявними документами Ваше право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неможливо.

 

Є. Максимчук, заступник Голови  правління Пенсійного фонду України

 

 

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – № 10. – с. 59


 

 

З 19.05.1987 р. до 26.11.1987 р. я працювала банницею-опалювальницею Майської цілорічної польової геологорозвідувальної партії Аллах-Юньської геологорозвідувальної експедиції (нині філія ДУГГП і «Якутськгеологія» «Східно-Якутська»), робота увесь період проходила в районі Крайньої Півночі. З 01.12.1987 р. до 11.07.1992 р. працювала робітницею 2-го розряду в геофізичній експедиції № 6 ПГО «Якутськгеологія» (район Крайньої Півночі, Республіка Саха (Якутія).

Чи дають право подібні роботи на пільгову пенсію за віком за Списком № 2?

(С. Мигаль, Львівська область)

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років і за стажу роботи не менше ніж 20 років, з них не менше ніж 10 років на зазначених роботах.

Жінкам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Пільговий стаж роботи підтверджується уточнюючою довідкою про роботу в шкідливих і важких умовах праці, виданою підприємством, установою, організацією або їх правонаступником, в якій зазначаються: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана за­значена довідка.

Згідно з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У період роботи з 19.05.1987 р. по 26.11.1987 р. та з 01.12.1987 р. по 31.12.1990 р. діяв Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173, розділом II «Геологорозвідувальні роботи» якого передбачені посади робітників на збагаченні, робітників з обслуговування енергетичного обладнання на бурових. Посада банниці-опалювальниці не передбачена.

З 01.01.1992 р. діяли Списки № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10, якими розділ «Геологорозвідувальні роботи» не передбачений.

Відповідно до Прикінцевих положень цього Закону період роботи до 1 січня 1991 р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 р.

Пільгове обчислення страхового стажу (1 рік роботи за 1 рік 6 місяців) застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.60 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Пів­ночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.60 р. № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.67 р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.67 р. № 520/П-28, пільги, передбачені статтями 1,2,3,4, Указу від 10.02.60 р., з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.67 р., надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору.

Пільги, передбачені ст. 5 зазначеного Указу, зокрема щодо пільгового обчислення стажу, надавалися за умови укладання строкових трудових договорів про роботу в цих районах.

Водночас повідомляємо, що п. «б» ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено право на призначення пенсії за вислугу років працівникам експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайнятим на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, зокрема жінкам — після досягнення 50 років і за загального стажу роботи не менше ніж 20 років, з них не менше ніж 10 років на зазначеній роботі.

Працівники, які сприяють виконанню геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних робіт, але безпосередньо не зайняті на цих роботах, права на пенсію за вислугу років не мають.

 

 

В. Никитенко, заступник Голови правління Пенсійного фонду України

 

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – № 9. – с. 59


Чи мають право на скорочену тривалість робочого тижня медичні працівники   обласної клінічної лікарні таких відділень: опікового, гематологічного, торакальної хірургії (у Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, і в ст. 51 Кодексу законів про працю України чітко це не зазначено), і взагалі, якими нормативними актами передбачається встановлення медпрацівникам скороченої тривалості робочого часу?

(А. Ходанич, спеціаліст з охорони праці Закарпатської обласної клінічної лікарні)


Згідно зі ст. 51 Кодексу законів про працю України скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, не більш як 36 год на тиждень.

   Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р.№ 163. Оскільки розділом 32 «Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога» цього Переліку зазначені у Вашому зверненні відділення лікарні не передбачені, то права на скорочену тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці працівники, зайняті у відповідних відділеннях, не мають.

  Водночас зазначеною вище статтею КЗпП передбачено, що законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

  Отже, згідно з наказом МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я» для керівників структурних підрозділів (відділень, відділів, лабораторій, кабінетів тощо) з числа лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою, керівників закладів охорони здоров'я з числа фахівців з базовою та неповною вищою освітою, лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров'я (структурних підрозділів), за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці, встановлена скорочена тривалість робочого тижня - 38,5 год.

   Для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих у амбулаторно-поліклінічних закладах та амбулаторно-поліклінічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів, а також для лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють протягом усього робочого часу на медичних генераторах ультракороткохвильової частоти потужністю більше ніж 200 Вт, встановлено норму робочого часу 33 год на тиждень.

Для молодших медичних сестер, молодших медичних сестер з догляду за хворими, сестер-господинь (за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці), головних медичних сестер, головних фельдшерів, технічних службовців та робітників норма робочого часу - 40 год на тиждень.

 

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – № 8. – с. 59


 

 

 

Чи зараховується до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, час проходження строкової військової служби (перебував на ній у 1983—1986 рр., до цього два роки працював майстром на будівництві. Після армії деякий час знову працював майстром, але в трудовій книжці запису про це немає, тому що мене було переведено на іншу роботу), і чи мають право на пільгову пенсію за віком працівники, які працювали майстрами на будівництві ще в 1980-ті роки. Якими нормативними документами це передбачено?

(В. Бугайчук, м. Біла Церква, Київська область)

Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць.

Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80%), встановленого для даного виробництва, робіт, професій та посад. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію.

Підпунктом 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до розділу XXIX «Будівництво будинків та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будинків і споруд шахт, рудників та комунікацій» чинного на той час Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими і важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.09.56 р. № 1173, право на таку пенсію мали майстри і виконроби, які були зайняті на будівництві перелічених вище об'єктів.

Підставою для підтвердження стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є уточнююча довідка підприємства, яка надається відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.93 р. № 637.

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або до введення вдію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (спільний лист від 17.11.2006 р. Міністерства праці та соціальної політики № 7686/0/14-06/039 та Пенсійного фонду України № 15072/02-20).

Згідно з п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на того, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.

 

Т. Хоромська, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2010. – № 3. – с. 62


 

У наказах про приймання на роботу до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» є розділ «Умови роботи», а в ньому міститься рядок «Умови праці» (згідно з атестацією робочого місця).

Яким має бути запис у тому рядку для посади «Оператор комп'ютерного набору»: «Шкідливі» чи «Особливий характер праці»? Які компенсації чи пільги повинні надаватись оператору комп'ютерного набору за умовами праці?

Чи проводиться атестація робочих місць операторів?

(Л. Авраменко, директор філії ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»,

Березнегуватський район, Миколаївська область)

Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці, проведеної згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.

Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, яка застосовується під час проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його нащадків. Умови і характер праці, за яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічні нормативи, вважаються допустимими.

Надання пільг і компенсацій за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці здійснюється за результатами атестації робочих місць за умовами праці тільки за неможливості ліквідації шкідливих виробничих факторів організаційно-технічними заходами.

Що стосується операторів комп'ютерного набору, то умови праці користувачів персональних комп'ютерів повинні відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98) та Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 р. №21.

Зазначені нормативні документи є обов'язковими для виконання. Вони визначають критерії безпечного використання комп'ютерної техніки і призначені для запобігання несприятливій дії на працівників шкідливих факторів, що супроводжують роботу з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ). За умови дотримання вимог зазначених вище нормативних документів робота з використанням персонального комп'ютера не належить до робіт із шкідливими умовами праці.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону «Про відпустки» окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р.  № 679 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів від 16.12.2004 р. № 1674).

Відповідно до підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» (поз. 58) цього Списку працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими нормативно-правовими актами, мають право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.

Законом встановлено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Проведення атестації робочих місць за умовами праці при цьому не вимагається.

Згідно з Порядком застосування зазначеного вище Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованим Мін'юстом України 30.01.98 р. за № 58/2498 (зі змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін'юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. В розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Інші пільги і компенсації за роботу на комп'ютері не передбачені.

Згідно зі ст. 7 Закону «Про охорону праці» роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Водночас звертаю увагу, що відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 12. – с. 58


 

На підприємстві є цех з виробництва оцтової кислоти. У Переліку виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці, виробництво оцтової кислоти відсутнє. Згідно з довідкою, виданою Державним науково-дослідним і проектним інститутом хімічних технологій «Хімтехнологія», виробництво оцтової кислоти належить до виробництв регенеративних речовин.

Чи можна здійснювати видачу безплатно лікувально-профілактичного харчування працівникам цеху з виробництва оцтової кислоти на підставі п.58 «Виробництво регенеративних речовин» розділу 1 підрозділу А вищеназваного Переліку.

У Переліку немає посад «старший майстер» і «старший начальник зміни», то чи можна їм видавати зазначене харчування? Чи має право підприємство видавати безплатно лікувально-профілактичне харчування працівникам професій, що включені до Переліку, але які беруть участь у виробничому процесі впродовж повного робочого дня нарівні з працівниками професій, що ввійшли до Переліку, і що є підставою для видачі такого харчування персоналу категорії А, що виконує роботи з джерелами іонізуючих випромінювань?

(Ю. Лемешов, директор з охорони праці ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», Луганська область)

 

Оскільки Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 07.01.77 р. № 4/П-1, виробництво оцтової кислоти не передбачене, права на отримання лікувально-профілактичного харчування працівники цього виробництва не мають.

Застосування іншого виду виробництва, яке передбачене Переліком, для надання лікувально-профілактичного харчування працівникам виробництва оцтової кислоти неможливе.

До врегулювання на законодавчому рівні порушеного питання безплатне надання лікувально-профілактичного харчування працівникам цього виробництва можливе за рахунок власних коштів підприємства відповідно до ст. 7 Закону «Про охорону праці».

Якщо назви посад «старший майстер» та «старший начальник зміни» утворені за допомогою похідного слова «старший» із збереженням галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, збереженням коду новоутвореної посади, зазначені працівники можуть мати право на отримання лікувально-профілактичного харчування за умови зайнятості повний робочий день у тих виробництвах, в яких передбачені відповідні майстри і начальники змін.

Згідно з п.4 Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування (додаток № 3 до зазначеної вище постанови) лікувально-профілактичне харчування видається працівникам інших виробництв, цехів підприємства і працівникам, зайнятим на будівельних, будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних та пусконала-годжувальних роботах, працюючим повний робочий день у діючих виробництвах, цехах (на дільницях) з особливо шкідливими умовами праці, в яких як для основних працівників, так і для ремонтного персоналу встановлено це харчування.

Видача безплатно лікувально-профілактичного харчування працівникам, професії яких не включені в перелік, не передбачена.

Право на отримання лікувально-профілактичного харчування мають лише ті працівники категорії А, зайняті виконанням робіт з джерелами іонізуючого випромінювання, які передбачені розділом V «Роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючого випромінювання» зазначеного вище Переліку.

 

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 12. – с. 59


 

Наше підприємство займається дослідними роботами з вирощування саджанців для заліснення Нижньодніпровських пісків, тому ми маємо й лісові масиви, яким понад 60 років. Щороку проводяться насадження і нових площ. Для гасіння та запобігання пожежам у пожежонебезпечний період (і не тільки) у нашій філії є підрозділ під назвою «Пожежна лісова станція». У нас також є своя добровільна пожежна дружина (команда), укомплектована працівниками філії у кількості 10 осіб.

Крім профілактичної роботи з додержання протипожежного режиму, члени ДПД у разі виникнення пожеж лісових масивів беруть безпосередню участь у їх локалізації та гасінні. Чи передбачено законодавчими та нормативними документами для членів добровільних пожежних дружин (команд) пільги та компенсації за небезпечні умови праці?

(В. Грохольський, головний інженер  держпідприємства «Степова філія УкрНДІЛГА», м. Цюрупинськ, Херсонська область)

Порушені Вами питання визначені відповідними статтями Закону «Про пожежну безпеку», а саме: для членів добровільних пожежних дружин (команд) передбачено: оплату праці за час їхньої участі у ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної  підготовки  та чергувань з  розрахунку середньо - місячного заробітку за місцем роботи; можливість надання додаткових відпусток із збереженням заробітної плати, а також грошових премій та цінних подарунків; члени добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони обіймали (обіймають).

З метою реалізації цих вимог законодавства за ініціативи Державного департаменту пожежної безпеки прийнято постанову Кабінету Міністрів від 25.02.2009 р. № 136 «Про затвердження Положення про добровільну пожежну дружину (команду)», де чітко зазначено шляхи забезпечення соціальних гарантій, оплати праці та надання пільг для членів цих формувань. Ці вимоги мають бути обов'язково відображені у колективному договорі.

Разом з тим зазначаємо, що вказаною постановою уряду керівництво міністерств, інших центральних органів виконавчої влади зобов'язано вжити заходів щодо забезпечення діяльності добровільних пожежних дружин (команд).

 

Е. Улинець, начальник Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 11. – с. 59


 

Я працюю на цегельному заводі машиністом багатоківшевого екскаватора, сім місяців на рік зайнятий на видобуванні глини в кар’єрі.

Враховуючи, що завод сезонний (використовується природна сушка), після закінчення виготовлення цегли виконую роботи з рекультивації земель у кар’єрі, в зимовий час ремонтую екскаватор.

Чи маю я право на пільгову пенсію за віком відповідно до розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11.03.94 р.№ 162?

 

(В. Тищенко, Полтавська область)

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, передусім, наявність виробництва, професії, робіт або посад у Списках № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36, та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умови зайнятості його на цих роботах повний робочий день. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менш як 80% робочого часу. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

У розділі І. «Гірничі роботи» чинного Списку № 2 перелічено корисні копалини, видобування яких відкритим способом дає право на пільгову пенсію за умови наявності в копалинах шкідливих речовин І, II та III класу небезпеки.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 «Обшие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» глини віднесені до речовин IV класу небезпеки.

Зважаючи на викладене, машиністи екскаваторів, які працюють на цегельних заводах у кар'єрах з видобування глини, права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 не мають.

 

В. Ткаленко, заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 11. – с. 62


 

У газовому цеху нашого підприємства створено добровільну газорятувальну дружину, членами якої ми є. Такі дружини створюють у газовибухонебезпечних цехах підприємств, на яких створено газорятувальну службу, і є її резервом. Основні завдання цих дружин — рятування людей під час аварій та нещасних випадків, провадження аварійних, ремонтно-відбудовних робіт, що потребують застосування газозахисної апаратури, проведення профілактичної роботи щодо запобігання аваріям і нещасним випадкам на виробництві.

Чи прирівнюються члени таких дружин до газорятувальних служб і чи мають вони право на пільгову пенсію за Списком № 2 як газорятувальники?

(А. Красиков та інші працівники газового цеху ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»,Донецька область).

Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посаді  показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць.

Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є насамперед наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80%), встановленого для даного виробництва, робіт, професій та посад. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію.

Оскільки роботи, пов'язані з діяльністю добровільних газорятувальних дружин металургійних підприємств не передбачені Списками № 1 і № 2 як чинними, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р., так і попередніми, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.94 р. № 162, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10, та Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173, тому працівники, які є членами (учасниками) таких дружин, правом на пенсію за віком на пільгових умовах як не користувались, так і не користуються.

 

Т.Хоромська, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 11. – с. 61


 

  Які пільги та компенсації за умови праці передбачено чинним законодавством для операторів копіювальних та розмно-жувальних машин (пенсія за віком на пільгових умовах, додат-кова відпустка, безкоштовна видача молока тощо) і якими нормативними документами це визначено? Чи потрібно для встановлення цих пільг проводити атестацію робочих місць за умовами праці працюючих на вказаних машинах?

  (Колектив співробітників інституту «Діпрококс», м. Харків)

 

  Згідно з п. 1 ст. 8 Закону «Про відпустки» окремим категоріям пра-цівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (до-даток 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679 зі змінами, внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 16.12.2004 р. № 1674). Відповідно до підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господдарства» (поз. 42) зазначеного Списку операторам копіювальних та розмножувальних машин, елек-трофотографам, безпосередньо зайнятим на електрографічних репро-дукційних апаратах, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4-х календарних днів. Законом встановлено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Проведення атестації робочих місць за умовами праці при цьому не вимагається. Згідно з Порядком застосування зазначеного вище Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованим Міністерством юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (зі змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін'юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий ха-рактер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. В розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фак-тично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, про-фесій, посад. Облік часу, відпрацьованого у зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. Інші пільги та компенсації за роботу на копіювальній техніці законодавством не передбачені. Згідно зі ст. 7 Закону «Про охорону праці» роботодавець може за свої кошти додатково встановлювавти за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівниккові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. Водночас звертаємо увагу, що відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

 

О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи
умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 10. – с. 61

 

  Я працюю інженером з охорони праці у професійно-технічному, ліцеї, маю вищу інженерно-педагогічну освіту. Посада інженера з охорони праці не належить до педагогічних працівників. Крім того, за сумісництвом займаюсь викладацькою діяльністю, маю навантаження від 240 до 300 навчальних годин на рік. На основній роботі я підвищую кваліфікацію, проходжу навчання та перевірку знань 1 раз на З роки. Чи повинна я проходити атестацію як педагогічний праців- ник? Чи маю я право читати години у розмірі 360 год на рік, як керівні працівники навчальних закладів? І якщо я повинна проходити атестацію як педагогічний працівник, які пільги мені належать (відпустка, оздоровчі тощо)?

  (Е. Анацька, інженер з охорони праці, Луганська область)

 

  Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.06.2000 р. № 963,посада інженера з охорони праці професійно-технічного навчального закладу не належить до посад педагогічних працівників. Тому норма ст. 57 Закону «Про освіту», в якій говориться про те, що держава забезпечує «...виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щоріч-ної відпустки» на інженера з охорони праці не поширюється. Проте будь-який працівник колективу має право на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення. Заява інженера з охорони праці може бути задоволена адміністрацією навчального закладу за наявності фонду економії заробітної плати. Інженер з охорони праці може за сумісництвом займатися викладацькою діяльністю, але не більше ніж на половину ставки викладача, тобто 360 годин на рік. Щорічна відпустка надається відповідно до основної посади, яку працівник займає. Для інженера з охорони праці вона не може бути меншою ніж 24 календарних дні, а в колектив-ній угоді вона може бути навіть збільшена від 1 -го до 7 днів, якщо характер роботи пов'язаний з ненормованим робочим часом. Водночас з основною відпусткою надається відпустка як викладачеві за сумісництвом, що становить 56 календарних днів, з роз-рахунку обсягу педагогічного навчан-ня. По закінченні відпустки інженера з охорони праці працівник повинен ви-йти на роботу, маючи право впродовж відпустки викладача не займатись викладацькою діяльністю. Відповідно до Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці у закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Мі-ністерству освіти і науки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 18.04.2006 р. № 304, керівники, спеціалісти, особи, на яких покладено відповідальність щодо організації роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності, інші працівники установ та закладів освіти, які є чле-нами відповідної постійно діючої комісії з перевірки знань в установах та закладах освіти, один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання і перевірку знань з питань безпеки життєдіяльності. Тому інженер з охорони праці підлягає навчанню та перевірці знань один раз на три роки. Вищевказане не стосується підвищення кваліфікації, стажування та атестації викладача. Якщо основне місце роботи не пов'язане з викладацькою діяльніс-тю, то атестація проводиться там, де викладач працює за сумісництвом. Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Закону «Про освіту», з метою активізації їхньої творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та за-гальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці. Однією з умов атестації є володіння державною мовою та наявність фахової освіти. Педагогічні працівники, які викладають два й більше предметів, атестуються з того предмета, з якого мають педагогічне навантаження за фахом освіти.

 

Т. ДЕСЯТОВ, директор департаменту професійно-технічної' освіти Міністерства освіти і науки

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 9. – с. 61

 

  Просимо роз 'яснити, чи можуть користуватись пільгою на скорочену тривалість робочого тижня лікар-бактеріолог, лікар-лаборант, фельдшер-лаборант клініко-біохімічної, імунологічної і бактеріологічної лабораторій, а також дезінфектор станції переливання крові?

  (В. Панащук, головний лікар Володимир-Волинської станції переливання крові, Волинська область)

 

  Право на скорочену тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці визначається відповідно до Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість ро-бочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р. №163. Розділом 30 «Лабораторії» лікар-бактеріолог, лікар-лаборант, фельдшер-лаборант клініко-біохімічної, імунологічної і бактеріологічної лабораторії станції переливання крові не передбачені, отже, права на скорочену тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці вони не мають. Водночас згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я» від 25.05.2006 р. № 319 для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), дезінфекторів закладів охорони здоров'я (у тому числі закладів переливання крові) встановлено норму робочого часу 38,5 год на тиждень.

 

О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 9. – с. 61

 

  Я працюю в професійній пожежній частині МНС начальником караулу. На роботу заступаю на добу (24 години). Впродовж кожного місяця я працюю по 168—192 години, залежно від того, як починається зміна: з 1-го чи з 4-го числа місяця. А норма робочого часу може коливатися у межах 150—170 годин, залежно від конкретного місяця. За рік може набігти до 190 надурочних годин. Чи повинно керівництво надавати відгули за надурочні години праці, чи має виконати оплату цих годин?

  (О. Вітренко, начальник караулу пожежної частини, Полтавська область)

 

  Якщо за умовами праці не може бути додержана встановлена для від-повідної категорії працівників щоден-на або щотижнева тривалість робочого часу, статтею 61 КЗпП України допускається, за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, заправадження підсумованого обліку робо-чого часу з тим, щоб тривалість ро-бочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП України). Порядок застосування підсумованого обліку робочого часу викладено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138. Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за об-ліковий період, вважається наурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП України. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Оплата за всі години надурочної роботи проводиться в кінці обліко-вого періоду. Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має до-рівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Треба зазначити, що робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду. У разі, коли через характер ви-робництва неможливе додержання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді та неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма над-урочного часу не перевищувала 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України). Це є нормою прямої дії, що не передбачає винятків. Але це не означає, що роботодавець не повинен оплатити працівникові всі відпрацьовані години, що перевищують зазначену норму (понад 120 годин на рік).

 

В. МОСТОВИЙ, заступник директора Департаменту з питань дер-жавного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 9. – с. 60

 

  Просимо надати офіційне роз'яснення щодо можливості переведення машиністів каналізаційних насосних установок комплексу очисних споруд за їхнім проханням на змінний графік роботи з тривалістю однієї зміни 24 години.

  (Л. Осіпчук, директор комунального підприємства «Світловодський міський водоканал», Кіровоградська область)

 

  Згідно зі ст.7 Закону «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. Отже, режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з додержанням норм законодавства про працю. Відповідно до ст. 32 Кодексу законів про працю України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці у разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці. Що стосується питання максимальної тривалості робочої зміни працівників, то виходячи з фізіологічних можливостей людини, потреби її організму у відпочинку, не рекомендується застосування тривалих змін роботи, у тому числі й роботи протягом 24 годин поспіль. На запит Мінпраці Інститут медицини праці у своєму листі від 27.05.2003 р. № 11/392 зазначає, що «графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими як для працюючих, так і для роботодавців з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами в порівнянні, наприклад, з 8-годинними графіками. Однак встановлення 12-годинного робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш довга зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров'я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як у денних, так і у нічних змінах. Слід зазначити, що запровадження 12-годинного графіка на виробництві потребує вивчення умов та характеру праці, дослідження змінної динаміки працездатності та послідовного наукового обгрунтування графіка». Пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138, передбачено, що виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати подовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Під час складання змінних графіків роботи і визначення тривалості робочої зміни роботодавець і виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер та умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров'ю як самого працівника, так і оточуючих.

 

О. ТОВСТЕНКО, директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 8. – с. 55

 

  Чи має право адміністрація лікарні дозволяти своїм та залученим з інших лікувальних закладів працівникам роботу за сумісництвом на 0,5 ставки на атестованому робочому місці зі шкідливими умовами праці, а якщо має, то якою повинна бути тривалість робочого тижня: скороченою чи повною?

  (А. Чеботарьов, головний лікар міської лікарні № 3,  м. Миколаїв)

 

  Відповідно до постанови Кабіне-ту Міністрів від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43, робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина у вільний від основної роботи час. Обмеження на сумісництво можуть запроваджувати керівники державних підприємств, установ і органі-зацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників деяких професій та посад, зайнятих на важ-ких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаються на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок. Крім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності). Тривалість роботи за сумісни-цтвом не може перевищувати 4 год на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість ро-боти за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Разом з тим звертаємо увагу на те, що згідно з п. 3.38 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та все-українськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008—2009 рр. сторона власників зобов'язується встановлювати тривалість робочої зміни понад 8 год (крім працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці) лише в порядку, визначеному Правилами трудового розпорядку та колективним договором.

 

О. ЧЕРНЕТЕНКО, Головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 8. – с. 54

 

  Чи мають право на скорочений робочий тиждень лікарі-лаборанти клінічної лабораторії лікарні, які працюють з мікроскопами із застосуванням імерсійного масла?

  (А. Чеботарьов, головний лікар міської лікарні № З,              

м. Миколаїв, Миколаївська область)

 

  Згідно з розділом 30 «Лабораторії» Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р. № 163, працівники лабораторій, які працюють з мікроскопами, полярископами та кінометрами із застосуванням токсичних імерсійних рідин, мають право на скорочену тривалість робочого тижня — 36 год. При цьому скорочена тривалість робочого часу встановлюється тільки у ті дні та тим працівникам, які протягом усього скороченого робочого дня були зайняті безпосередньо проведенням цих робіт.

 

О. ЧЕРНЕТЕНКО, Головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 7. – с. 54


 

Чи має право керівник підприємства перевести керівника служби охорони праці (він єдина людина у службі охорони праці, на нього ж покладено функції служби пожежної безпеки, екологічної безпеки та керівництво службою Цивільної оборони підприємства) на скорочений режим роботи (у даному випадку – триденний робочий тиждень), якщо з 223 осіб складу за списком підприємства 170 осіб залишаються працювати в режимі п'ятиденного робочого тижня і в такому самому режимі продовжують працювати основні виробничі дільниці підприємства?

(Е. Бадасян, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ “Дослідно-конструкторське бюро”

Згідно з п. З ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ст. 65 цього Кодексу на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником і трудовим колективом має бути укладений колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо), встановлення гарантій, компенсацій, пільг, умов та охорони праці та ін.

Отже, згідно з Господарським кодексом питання щодо організаційної структури, регулювання виробничих, трудових та соціальних відносин трудового колективу з адміністрацією підприємства, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат підприємство вирішує самостійно.

Разом з тим повідомляємо, що основні завдання та функції служби охорони праці визначені в Типовому положенні про службу охорони праці, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 01.12.2004 р. за № 1526/10125 (далі – Типове положення).

Згідно з п. 5.5 зазначеного Типового положення працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом «Про охорону праці» та цим Типовим положенням.

 

В. ІЛЮШМНА, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2009. – № 4. – с. 53



 

Якими нормативними документами визначається допустиме фізичне навантаження для працюючих і яке воно повинно бути конкретно для чоловіків віком від 40 років?

 

(С. Ілясевич, інженер з охорони праці Кам'янець-Подільської міської поліклініки № 1,Хмельницька область)

 

В Україні діють Граничні норми підіймання і переміщення важких

речей жінками (затверджені наказом МОЗ від 10.12.93 р. № 241), Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми (затверджені наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59).

У таблиці 4.11.7 Гігієнічної класифікації праці ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1 -083-2001 р., затвердженої наказом МОЗ від 27.12.2001 р. № 528, наведено показники важкості трудового процесу, за якими можна визначити класи умов праці: «оптимальний» (легке фізичне навантаження), «допустимий» (середнє фізичне навантаження) та «шкідливий» (важке фізичне навантаження). Саме в цьому розділі класифікації наведені діючі нормативи фізичного навантаження для працюючих.

Допустиме фізичне навантаження для працюючих чоловіків та жінок з урахуванням віку законодавчо не визначено.

 

В. ЧЕРНЮК, доктор мед. наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2008. – № 4. – с. 50



 

Чи мають право лаборанти та інженерно-технічні працівники санітарно-промислової лабораторії на безплатне одержання молока? В обов'язки лаборанта входить проведення різних хімічних досліджень як у межах виробництва, так і в лабораторних умовах при використанні різних кислот та хімічних препаратів.

Чи є якісь інші нормативні документи, крім тих, що стосуються атестації робочих місць, що передбачають безплатну видачу молока для працівників вищевказаних професій?

(А. Пастух, начальник відділу охорони праці ВАТ «Текстерно», Тернопіль)

 

Статтею 7 Закону «Про охорону праці» визначено, що право на пільги і компенсації, у тому числі на безплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів, мають працівники зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 01 08.92 р. № 442.

Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, яка застосовується під час проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Умови і характер праці, при яких рівень шкідливих виробничих: факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими. Пільги і компенсації, передбачені за роботу із шкідливими умовами праці, за роботу з допустимими умовами праці не надаються.

Перелік хімічних речовин, під час роботи з якими з профілактичною метою рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчовий продуктів, затверджений Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.11.87 р. за № 4430-87, а постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13 затверджено Порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці.

Тобто слід розрізняти поняття «рекомендується вживати молоко» всім працівникам, які застосують або виробляють хімічні речовини зазначені у Переліку, і поняття «безплатно надається» за роботу із шкідливими умовами праці.

Якщо ж концентрація хімічних речовин на робочому місці не перевищує гранично допустимих концентрацій (умови праці допустимі), безплатна видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів можлива в порядку, встановленому колективним договором, лише з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету (ст. 7 Закону «Про охорону праці».

Відповідно до п. 3 постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13 у разі забезпечення нормативних умов праці адміністрація та профспілковий комітет за погодженням з радою трудового колективу підприємства (об'єднання) приймають рішення щодо припинення видачі молока.

 

О.Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики.

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2008. – № 3. – с. 50

 


Наша пральня щодня обробляє 800 кг постільної білизни, спеці тощо.

Випрана білизна вивантажується з пральних машин у тачку вручну. Тачку з мокрою білизною працівниця котить до центрифуг. Завантаження мокрої білизни в барабан центрифуги та вивантаження з неї виконуються вручну. Віджимач білизни на центрифузі вручну «перекидає» за зміну всю білизну, яка надійшла в пральню (сухою вона важить понад 800 кг).

Чи можемо ми під чає проведення атестації робочого місця віджимача керуватися позицією 67 розділу XXII (...прання білизни та спецодягу ручним способом) Списку виробництв, робіт, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці?

(В. Слєпкан, інженер з охорони праці дитячого клінічного санаторію Міноборони України, м.  Євпаторія АМ Крим)

 

Записи у трудових книжках працівників здійснюються відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. (із змінами).

Згідно з п. 2.14 цієї Інструкції записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників і службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.

Професійна назва роботи «віджимач» Класифікатором професій               ДК 003:2005 не передбачена, за кодом КП 8264.3 у ньому міститься професія «віджимач білизни на центрифугах».

Кваліфікаційна характеристика на цю професію передбачена випуском 88 «Побутове обслуговування населення» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Отже, перш за все назву професії, про яку йдеться у зверненні, залежно від фактично виконуваної роботи, слід привести у відповідність до Класифікатора професій.

Згідно з п. 2.6 зазначеної вище Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, яким було зробле­но відповідний запис.

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці визначається у строгій відповідності зі Списками виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. 679 із змінами).

Позиція 67 «...прання білизни та спецодягу ручним способом...» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. 1290 (додаток 2 у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. 679 із змінами), не може бути застосована у даному випадку, оскільки, як видно з Вашого звернення, прання у пральній санаторію здійснюється у пральних машинах та центрифугах.

Робітники пралень, у тому числі й віджимач білизни на центрифугах, передбачені поз. 176 XXII розділу «Загальні професії в усіх галузях господарства» Списку виробництв цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку (додаток 1 до постанови). Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається їм тривалістю до 4 календарних днів.

Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону «Про відпустки»).

Відповідно до пунктів 9 і 10 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р.                  № 16 та зареєстрованого Міністерством юстиції 30.01.98 р. за № 57/2497 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін'юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за роботу із шкідливим та важкими  умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на цих роботах не менше половини тривалості робочого дня встановленого для працівників таких  виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим їм органом.

 

О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст  Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2008. – № 1. – с. 50

 


 

Розділом XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачено, що таким правом користуються робітники та фахівці, зайняті з джерелами випромінювань електромагнітного поля ультрависоких та надвисоких частот. Для проведення атестації робочих місць просимо роз’яснити, чи належать до таких медичні працівники поліклінічного відділення нашої лікарні, які впродовж робочої зміни надають лікувальні процедури на високочастотних апаратах. Працюючим на яких апаратах медичного призначення обов’язкове застосування засобів індивідуального захисту?

(Л. Житенко, заступник головного лікаря центральної міської лікарні,  м. Сніжне, Донецька обл.)

 

Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць.

Розділом XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» Списку  № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36, передбачені робітники та фахівці, зайняті на роботах з джерелами УКХ-, УВЧ-, НВЧ-випромінювань, виконання, яких потребує обов'язкового застосування засобів індивідуального захисту від цих випромінювань.

До установок; УКХ УВЧ належать високочастотні установки, частота електричного поля яких становить понад 30 МГц, а установок НВЧ - 300 МГц і вище.

Умови праці працівників, які займаються виготовленням, експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом обладнання, під час роботи якого виникають постійні магнітні поля та електромагнітні випромінювання у діапазоні частот від 50,0 Гц до 300,0 ГГц, мають відповідати вимогам, встановленим Державними санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженими наказом МОЗ України від 18.12.2002 р. № 476.

Засоби захисту використовуються під час виконання усіх видів робіт, якщо умови праці на відповідному робочому місці не відповідають вимогам розділу 4 «Гранично допустимі рівні електромагнітних полів» зазначених вище санітарних норм і правил.

До засобів індивідуального захисту належать захисні окуляри, щитки, шоломи, захисний одяг (комбінезони, халати з металовмісної тканини, окуляри з металовмісним склом).

На працівників установ охорони здоров'я, зайнятих на роботах у фізіотерапевтичних кабінетах (відділеннях) з медичними апаратами УКХ і УВЧ, зазначена вище позиція Списку не поширюється.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах медичних працівників визначається відповідно до розділів XIX «Охорона здоров'я» Списку № 1 та XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» Списку № 2. Оскільки зазначеними вище розділами молодші спеціалісти з медичною освітою (медичні сестри) фізіотерапевтичних відділень не передбачені, тому права на відповідну пенсію вони не мають,

Т. ХОРОМСЬКА, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

 

Матеріал з журналу «Охорона праці». – 2008. – № 1. – с. 51



 

 

 

 

 

Нормативні акти з охорони праці та пожежної безпеки |  Документація з охорони праці |  Документація з пожежної безпеки
Виробнича документація |  Знаки безпеки |  Порушення охорони праці та пожежної безпеки
Цікаві рішення з охорони праці та пожежної безпеки |  Це необхідно знати |  Приклади заповнення документації
Послуги сайту |  Оплата і доставка |  Запитання-Відповідь